Гербарій допоможе вивчити історію рослин у регіоні (Фото:Alma Mater Studiorum/Бібліотека Університету Болоньї.) Італійські вчені виявили рідкісну колекцію засушених квітів, створену великим натуралістом Відродження Уліссом Альдрованді між 1551 і 1586 роками. Ці 5000 зразків рослин, що належать до однієї з найбагатших колекцій того часу, виявили значні зміни в ландшафтах північної Італії, спричинені кліматичною кризою та міграцією населення.
Початкова мета Альдрованді полягала у визначенні видів рослин та їхньому використанні у фармацевтичних цілях. Однак сучасні дослідження, опубліковані в Королівському товаристві, підкреслюють, що ці стародавні зразки стали безцінним джерелом інформації для ботаніків, допомагаючи документувати зміни в природному середовищі.
У 16 столітті пагорби Болоньї були багаті видами, деякі з яких сьогодні перебувають на межі зникнення. Вивчення гербарію Альдрованді дало змогу виявити, що загальна кількість видів збільшилася, але якість флори погіршилася, а рідкісних видів стало менше. Важливою складовою трансформації стала міграція чужорідних видів, також ілюстрована порівнянням сучасних даних.
Унікальність гербарію Альдрованді полягає не тільки в довговічності пресованих зразків, а й у докладних записах, що включають частоту зустрічальності, екологію та використання видів у народній медицині. Він є найстарішим зразком гербарію з такою повною документацією.
Науковці підкреслюють, що гербарії є цінними джерелами даних, незважаючи на деякі сучасні тенденції відмовлятися від них. Відкриття цього італійського гербарію виділяє його як незамінний архів для розуміння історичних змін природи та її впливу на суспільство.
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Великі держави не виграють війни з
національно-визвольними рухами
Сергій Плохій, історик, професор Гарварду
Інтерв’ю з ним читайте у номері,
що можна придбати тут
Новий випуск журналу NV вже у продажу
Ми, українці, така, трохи розхристана
громада вільних людей. Ми не дуже багато жили,
і ми далеко не зразок для наслідування,
але у нас шанується людська гідність
Антон Дробович, директор Українського інституту
національної пам’яті, а нині солдат ЗСУ
Інтерв’ю з ним читайте у номері,
що можна придбати тут