Біженці (Фото:depositphotos/halfpoint) Частка біженців, які можуть не повернутися в Україну після завершення війни, зросла за останні кілька місяців. Це може коштувати країні в 2,7% — 6,9% ВВП щорічно. Близько 3,3 млн українців (приблизно 8% від довоєнного населення країни) може не повернутися на батьківщину після закінчення російського вторгнення. Про це йдеться в дослідженні Центру економічної стратегії.
Неповернення українців суттєво впливатиме на українську економіку, яка може втратити від 2,7% до 6,9% свого ВВП щорічно.
Ця оцінка зросла на цілих 600 000 з грудня минулого року. Аналітики пояснили таке зростання тривалістю конфлікту, атаками Росії на енергетичну інфраструктуру України та зростаючою адаптацією до життя за кордоном.
Загалом станом на кінець червня 2023 року за кордоном через війну перебуває 5,6−6,7 млн українців. Переважна більшість біженців — це жінки (найбільша частка жінок віком 35−49 років — 18%) та діти.
Інфографіка: Центр економічної стратегії Найбільша частка українських біженців перебуває в Німеччині (27%) та Польщі (24%). Значна частина українських біженців втратила більшу частину своїх доходів після початку повномасштабного вторгнення. Поки що повернення в Україну після війни планують 63% українських біженців. Аналітики підкреслюють, що чим довше триватиме війна, тим більше українців адаптуються до життя за кордоном. При цьому, 6,8% українців вважають, що перспективи для їхніх дітей кращі за кордоном. Інфографіка: Центр економічної стратегії Крім того, багатьом біженцям нікуди повертатися. Тож їхнє повернення залежатиме від того, як швидко відбудовуватимуть їхні регіони або надаватимуть їм підтримку для переїзду в інші регіони України. Як зазначають експерти, важливим фактором залишається поточний статус зайнятості. Менш схильні до повернення студенти іноземних навчальних закладів (на 68% менш схильні, ніж респонденти, які не є студентами) і люди, які не працюють, але активно шукають роботу (на 45%, ніж ті, хто не працює. Ще одним значущим фактором є рівень доходу. Люди з високим рівнем доходу до війни більш схильні до повернення, тоді як ті, хто має високий рівень доходу зараз, — менш схильні. У ЦЕС виділили такі чотири групи біженців: Перша група (25% усіх біженців) — це класичні біженці: переважно жінки середнього віку з дітьми, які виїхали до Польщі. Вони не дуже адаптовані до життя за кордоном, оскільки 41% українців із цієї групи ніколи раніше не були за кордоном. До того ж вони переважно мешкали в населених пунктах, які перебували поза зоною бойових дій, але зазнавали ракетних обстрілів (Центральна та Західна Україна, а також Одеська область). Друга група (29% усіх біженців) — це квазітрудові мігранти, які виїхали за кордон не лише через війну, а й для роботи. Вони найбільш адаптовані до життя за кордоном, скільки 25% людей цієї групи вже мали досвід роботи за кордоном. Для цієї групи чинники бойових дій і внутрішньої політики найменше впливають на рішення про повернення. Дайджест NV Преміум Безкоштовна email-розсилка лише відбірних матеріалів від редакторів NV Підпишись Розсилка відправляється з понеділка по п'ятницю Третя група (29% усіх біженців) — це професіонали, особи, які переважно працюють за фахом і менше готові працювати не за ним. Також до війни вони часто мали власний бізнес. Ця група більш лояльна до України і частіше, ніж інші, планує повернутися в Україну. Четверта група (16% усіх біженців) — це люди із зони бойових дій, українці, які найбільше постраждали від війни. Вони найбільш готові робити кроки з адаптації за кордоном. Водночас, вони також висловлюють найбільшу готовність до повернення в інший регіон України, якщо повернення в їхнє рідне місто виявиться неможливим. Раніше повідомлялося, що США на півтора року продовжили спеціальний статус тимчасового захисту для громадян України.
